Новини

НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА РОБОТУ, ЯКЩО - на вас давлять і вимагають дати згоду негайно (бажаючих багато,  чекати не будемо); - вам пропонують працювати нелегально (не треба платити податки, тому  зарплатня більша); - не повідомляють назву або ім’я роботодавця та його реквізити (яке це  має значення); - вимагають віддати паспорт або інші документи (це треба для одержання  дозволу, оформлення договору і т.д.); - вимагають плату за працевлаштування (я маю компенсувати свої  видатки на ваше працевлаштування і маю бути впевнений/впевнена, що ви не  передумаєте); - не надають інформації, яку роботу треба виконувати (яка різниця, ваша  кваліфікація не має значення, розберетеся тощо); - пропонують явно завищену заробітну плату (це ексклюзивна  пропозиція, тільки для вас, бо я відчуваю до вас симпатію і т.д.) тощо. ЩО ВАРТО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ПОТРАПИТИ ДО ПАСТКИ ТОРГІВЦІВ ЛЮДЬМИ - тримайтесь по двоє або троє; - не сідайте до автомобілів поодинці, запишіть номерні знаки авто, котрим їдете; - в жодному разі не віддавайте свої документи; - зробіть копії важливих документів і надішліть їх на свою електронну пошту; - довіряй свої документи лише працівникам прикордонної служби та поліції; - не погоджуйся на неофіційну роботу; - повідомте рідним докладну інформацію про місце свого перебування та розкажіть про подробиці роботи; - у підозрілих ситуаціях звертайтеся до поліції або прикордонників тощо.

 Додаток

В Україні на базі Держпродспоживслужби запрацювала Національна платформа продовольчої безпеки, основна задача якої об’єднання зусиль військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торговельних мереж та міжнародних організацій для стимулювання розбудови української економіки, навіть в умовах війни, та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, Збройних Сил України та територіальної оборони.

      Арбузинським управляння Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомляє про наступне.       На базі Держпродспоживслужби створено Національну платформу продовольчої безпеки для об’єднання зусиль військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торгових мереж, міжнародних організацій для розвитку української економіки в умовах війни та забезпечення харчовими продуктами та товарами першої необхідності мешканців країни,     учасників Збройних сил України та територіальної оборони.       Платформа є зручним та оперативним інструментом для пошуку найнеобхідніших продуктів і товарів широкого вжитку, пропозицій для виробників із урахування логістичних можливостей.         Національна платформа продовольчої безпеки створена для об’єднання зусиль виробників харчових продуктів, міжнародних організацій, торгових мереж для розвитку української економіки в умовах війни. Через неї можна проінформувати учасників ринку про свої потреби, а також сповістити про наявні пропозиції.        Реєстрація та робота Платформі https://dpss.creatio.com/ для всіх учасників безкоштовна.             Миколаївщина активно використовує платформу. Кожного дня до платформи приєднується багато користувачів. На ній уже розміщена значна кількість запитів і пропозицій, які орієнтовані на задоволення потреб учасників Збройних сил України, територіальної оборони, громадян України та торговельних мереж.      На платформі кожен учасник має можливість:      - визначити потреби конкретної військової адміністрації та забезпечити цільове формування та потрапляння гуманітарної допомоги;      - знайти покупця для комерційного товару.      - знайти та замовити необхідні для виробництва інгредієнти у діючих виробництв та експортерів.      - залишити власну потребу/замовлення у продуктах на гуманітарній та комерційній основі.       На платформі продовольчої безпеки можна побачити оперативну інформацію про стан забезпечення продовольством та іншими продуктами першої необхідності населення України у розрізі територіальних одиниць та областей, а також постійно оновлюватимуться актуальні дані щодо існуючих потреб та пропозицій.      Просимо оприлюднити дану  інформацію на офіційному сайті. 

 З 29.03.2022 року Арбузинська ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області відновлює свою роботу.     Графік роботи ДПІ: з 9-30 до 13-30. Звертаємо увагу,  що графік роботи ДПІ  може змінюватися залежно від сигналів тривоги та загострення ситуації щодо воєнних дій.    Податкова служба рекомендує усім платникам, котрі мають можливість здійснювати діяльність, своєчасно перераховувати передбачені законом податки до бюджетів усіх рівнів.    Нагадуємо, що податкова служба пропонує  зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет.

Очевидно, що економічна та податкова система, яка існувала у мирний час, не може бути відповіддю на ті виклики, які у нас є зараз. ???????? Саме тому ДПС продовжує забезпечувати ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету.  Враховуючи настання форс-мажорних обставин, просимо Вас виконувати свій податковий обов’язок та сплачувати податки відповідно до чинного законодавства. Граничні строки подання звітності в період воєнного стану продовжено., а ось строки сплати податків залишаються незмінними. Відповідальності за несвоєчасне подання звітності / несвоєчасну сплату податків принаймні в період військової агресії Російської Федерації проти України не буде. Усі електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють, але з деякими обмеженнями. Тобто є можливість реєструвати податкові накладні, акцизні накладні та подавати звітність. Україна має сформувати потужний економічний тил, який дозволить забезпечувати армію і країну всім необхідним і обов’язок кожного громадянина та платника податку допомогти фронту своїм посильним вкладом! Консультацію,  щодо сплати податків, подання звітності в військовий час, також порядку роботи Арбузинської ДПІ ви можете отримати за телефоном 0678917879. Дякуємо за розуміння та бажаємо всім мирного неба! Україна понад усе!!!

  КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 12 березня 2022 р. № 274 Київ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 та від 14 липня 2021 р. № 723 Кабінет Міністрів України постановляє: Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489, № 34, ст. 1138, № 37, ст. 1217, № 55, ст. 1703, № 86, ст. 2768, № 97, ст. 3127; 2021 р., № 4, ст. 227, № 11, ст. 468, № 16, ст. 621, № 23, ст. 1064, № 31, ст. 1783, № 46, ст. 2850, № 58, ст. 3604; 2021 р., № 86, ст. 5480) та від 14 липня 2021 р. № 723 “Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3604) зміни, що додаються. Прем'єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ Інд. 75       ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 р. № 274 ЗМІНИ, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 та від 14 липня 2021 р. № 723 1. У Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28: 1) пункт 4 доповнити підпунктом 4 такого змісту: “4) фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування.”; 2) пункт 8: доповнити підпунктом 1-1 такого змісту: “1-1) суб‘єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;”; доповнити абзацом такого змісту: “Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”.”; 3) пункт 12: доповнити підпунктом 3-1 такого змісту: “3-1) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, кредит може бути наданий в період до 31 травня 2022 р. суб’єкту підприємництва - сільськогосподарському товаровиробнику на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”;”; підпункт 6 доповнити абзацом такого змісту: “шість місяців - на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку;”; 4) пункт 13: після абзацу п’ятого доповнити новими абзацами шостим та сьомим такого змісту: “до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, - протягом воєнного стану, а у разі припинення чи скасування воєнного стану - до завершення строку кредитування. Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, розмір компенсаційної процентної ставки за наданим суб’єкту підприємництва - сільськогосподарському товаровиробнику кредитом, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, становить 0 відсотків річних на період воєнного стану, а у разі припинення чи скасування воєнного стану - до завершення строку кредитування.”. У зв’язку з цим абзаци шостий - шістнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим - вісімнадцятим; після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом тринадцятим такого змісту: “На період воєнного стану положення цього пункту щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися у разі неможливості надання суб’єктом підприємництва відповідної інформації.”. У зв’язку з цим абзаци тринадцятий - вісімнадцятий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - дев’ятнадцятим. 2. У постанові Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723: 1) доповнити Порядок надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений зазначеною постановою, пунктом 16 такого змісту: “16. На період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування у разі надання державних гарантій на портфельній основі для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів та за кредитами, що надаються суб’єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам: 1) положення абзацу шостого пункту 2 та пункту 4, підпункту 3 та абзацу одинадцятого пункту 6 цього Порядку не застосовуються; 2) пункт 3 цього Порядку застосовується з урахуванням граничних обсягів гарантій, встановлених підпунктом 3 цього пункту; 3) граничні обсяги державних гарантій не повинні перевищувати 80 відсотків загальної суми зобов’язань за основним боргом за портфелем кредитів банку-кредитора та 80 відсотків за кожним окремим кредитом протягом усього строку дії державних гарантій, наданих під час воєнного стану.”; 2) у Типовому договорі про надання державної гарантії на портфельній основі, затвердженому зазначеною постановою: пункт 10 після цифр та слова “70 відсотків” доповнити словами та цифрами “(у разі надання гарантій у період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів та за кредитами, що надаються суб’єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії цього договору)”; пункт 11 після цифр та слова “50 відсотків” доповнити словами та цифрами “(у разі надання гарантій у період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів та за кредитами, що надаються суб’єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії цього договору)”; у пункті 15: у підпункті 1 після цифр та слова “50 відсотків” доповнити словами та цифрами “(у разі надання гарантій у період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів та за кредитами, що надаються суб’єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії цього договору)”; підпункті 3 після слів “становить або” доповнити словами “у випадках, передбачених Порядком,”.

Сьогодні висвітлимо тему правильного звернення до людей з порушеннями слуху. Некоректно звертаючись до людей, ми ненавмисно відчужуємо їх. Тому принципово важливо, щоб наша мова була безбар’єрною, поважала гідність іншої людини. Створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської «Довідник безбар’єрності» становить собою гід з коректного спілкування, де зазначені нові норми безбар’єрної мови. ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ Термін «глухонімий» не є коректним, адже люди з повною втратою слуху (до прикладу, внаслідок травми, через стан здоров’я або вікових змін) зберігають здатність мовлення. Щобільше, діти, котрі народжуються з порушеннями слуху, також можуть навчитися говорити. Звісно ж, їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух. До речі, термін «глухий» серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає прийнятним, інша – ні. Тому краще використовувати припустимий термін для всіх, а саме «людина з порушеннями слуху». ЖЕСТОВА МОВА Терміни «мова жестів» не є правильним, а «сурдопереклад» – застарілим. Адже насправді мову жестів використовує кожен з нас: коли щось пояснюємо, говоримо, сміємося та використовуємо жести й міміку. А от жестова мова – це мова, яку використовують саме люди з порушеннями слуху, у неї є свої правила, структура та словник. Отже,    ВІРНО: - людина з порушеннями слуху; - людина з повною/частковою втратою слуху; - нечуючий/ нечуюча.    НЕВІРНО: - глухий; - глухонімий.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон № 2639) інформація про харчовий продукт – інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв’язку або усних повідомлень.       Статтею 6 Закону № 2639 визначено перелік обов’язкової інформації про харчові продукти.         Відповідно до статті 10 Закону № 2639 інформація про харчові продукти надається державною мовою. За рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт поруч із текстом, викладеним державною мовою розміщується його переклад іншими мовами.       Проте, наразі при ввезенні на територію України харчових продуктів в деяких випадках відсутня можливість проведення операторами ринку маркування харчових продуктів державною мовою, у зв’язку із проведенням бойових дій у місцевостях, де розташовані потужності (склади тощо) із зберігання засобів для маркування (етикетки (стікери), кольєретки), а також з проведення перемаркування товарів.        Керуючись Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з метою забезпечення продовольчої безпеки України та задля дотримання прав споживачів України, оператори ринку, які не в змозі виконати вимоги щодо маркування харчових продуктів, у зв’язку із вищезазначеними обставинами, можуть здійснювати ввезення товарів з інформацію про харчові продукти відмінною від державної.       Разом з цим, партії харчових продуктів, що пропонуються до реалізації (продажу), мають супроводжуватися інформацією про харчовий продукт державною мовою. Така інформація також повинна супроводжувати партії харчових продуктів та надаватися продавцями під час їх реалізації в торговельних мережах шляхом розміщення у доступному для споживача місці (прилавку, стелажі тощо).