ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НАРОДЖЕННЯ
Державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної
реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та
присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про
народження (стаття 144 Сімейного кодексу України)
1. Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження
дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів
цивільного стану.
Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності,
встановленої законом.
2. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати
народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб,
уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася
дитина або в якому на цей час вона перебуває.
3. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів
цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням
прізвища, імені та по батькові.
4. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження,
зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України).
Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від
них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку,
встановленому статтями 122 Сімейного кодексу України:
1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та
документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або
визнання його недійсним, походить від подружжя.
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі
народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають
право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву
про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога
може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви
про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу
внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за
спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
та 125 Сімейного кодексу України
1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження
дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я
про народження нею дитини.
2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження
дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
2) за рішенням суду.
Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини
від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в
порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (стаття 121 Сімейного
кодексу України).
МІСЦЕ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НАРОДЖЕННЯ
Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною
заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання
батьків (частина друга статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів
цивільного стану»
2. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або
усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем
проживання батьків.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання
батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому
записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або
місце проживання батьків чи одного з них.
У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть
зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою
родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в
якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.).
У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати
народження дитини державна реєстрація провадиться за заявою родичів, інших
осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася
дитина або в якому на цей час вона перебуває (стаття 144 Сімейного кодексу
України).
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПРІЗВИЩА, ВЛАСНОГО ІМЕНІ ТА ПО БАТЬКОВІ ДИТИНИ
Прізвища, імена та по батькові є тими ознаками, які індивідуалізують особу,
виділяють її з-поміж інших, надаються їй при державній реєстрації народження і є
невід’ємними від неї.
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають
різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають
різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом
з’єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може
вирішуватися органом опіки та піклування або судом (стаття 145 Сімейного кодексу
України).
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою,
яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства
визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо
інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або)
батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та
піклування або судом (стаття 146 Сімейного кодексу України).
По батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини,
народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо
дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її
батьком (стаття 147 Сімейного кодексу України).
ДОКУМЕНТИ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НАРОДЖЕННЯ
Одночасно з заявою про державну реєстрацію народження подаються:
а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них).
Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може
бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі
відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з
батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо
державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;
в) документ про шлюб батьків у разі реєстрації шлюбу компетентним органом
іноземної держави (пункт 12 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів
цивільного стану в Україні).
Підставами для державної реєстрації народження є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків
електронної системи охорони здоров’я відповідно до Порядку формування та
видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків
електронної системи охорони здоров’я , затвердженого наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236.
Електронний примірник медичного висновку про народження та відомості,
необхідні для проведення державної реєстрації народження, отримуються органом
державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою Єдиного державного
вебпорталу електронних послуг або шляхом автоматизованого обміну відомостями
між інформаційними ресурсами Національної служби здоров’я України та
Міністерства юстиції України через систему електронної взаємодії державних
електронних інформаційних ресурсів за сформованим запитом, що містить
відомості про унікальний номер медичного висновку, унікальний номер запису в
Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та/або реєстраційний
номер облікової картки платника податків (за наявності) та реквізити паспорта або
паспортного документа, що посвідчує особу матері.
У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або
особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів
паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються
відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки. При цьому в
графі «Для відміток» актового запису про народження робиться відмітка: «Мати
дитини ідентифікована електронною системою охорони здоров’я за даними
посвідки на постійне проживання» та зазначаються номер відповідної посвідки та
код територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що оформив посвідку;
б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена
наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №
1150/13024;
в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального
закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони
здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого
затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006
року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за
№ 1150/13024;
ґ) медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що
підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не
передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому
пункті, державна реєстрація народження провадиться на підставі рішення суду про
встановлення факту народження даною жінкою (пункт 2 глави 1 розділу ІІІ Правил
державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ, БАТЬКИ ЯКОЇ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗАРЕЄСТРОВАНОМУ
ШЛЮБІ
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та
документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини (частина
перша статті 122 Сімейного кодексу України).
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або
визнання його недійсним, походить від подружжя (частина друга статті 122
Сімейного кодексу України).
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ, БАТЬКИ ЯКОЇ НЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ У
ЗАРЕЄСТРОВАНОМУ ШЛЮБІ
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження
дитини від батька визначається за їх заявою; за рішенням суду (частина друга
статті 125 Сімейного кодексу України).
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі
народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають
право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву
про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога
може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви
про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від
дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька
може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе
батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України).
Орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до
актового запису про народження на підставі заяви про визнання батьківства або
рішення суду та видає нове свідоцтво про народження (стаття 134 Сімейного
кодексу України).
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли
немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька
дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством
матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина
перша статті 135 Сімейного кодексу України).
