Важливість проведення профілактичних заходів шляхом паразитологічного та гідрохімічного моніторингу задля недопущення поширення інфекційних захворювань риб, а також підвищення ефективності їх діяльності та якості продукції
Планування та здійснення профілактичних заходів.
Плани ветеринарних заходів у рибоводних господарствах спрямовані на організацію та раціональне використання матеріальних, фінансових коштів, робочої сили, досягнення високого економічного ефекту та коштів, що витрачаються на їх проведення. Вони повинні бути конкретними з вказівкою кількісних показників, календарних термінів і виконавців. В плані слід поєднувати спеціальні заходи профілактики і ліквідації хвороб та організаційно-господарські заходи. Заходи боротьби розраховані на підвищення резистентності організму риб до захворювань, на знищення збудника в середовищі їх проживання, на профілактику і лікування риб.
Розробка первинних планів ветеринарних заходів повинна розпочинатися з господарства, підприємства. Перспективні плани передбачають найбільш важливі ветеринарні заходи розраховані на тривалі терміни. Вони стосуються оздоровлення господарств від незаразних, інфекційних та паразитарних хвороб, що потребують значних організаційно-господарських і спеціальних заходів, відповідних трудових та матеріальних витрат. У планах передбачають потребу в дезінфекційних засобах, медикаментах, обладнанні.
Поточні плани ветеринарних заходів розробляють на рік за окремими видами робіт з розбивкою за термінами, а оперативні - на певний період по боротьбі з гострими заразними та незаразними захворюваннями. Планування і терміни проведення ветеринарних заходів повинні відповідати об'єктивним закономірностям прояви хвороб в тій чи іншій зоні.
У благополучних господарствах заходи носять переважно профілактичний характер, а в неблагополучних - вони вимушені, оздоровчі, спрямовані на ліквідацію хвороби.
Під час розробки плану ветеринарних заходів ветеринарні фахівці аналізують результати здійснення аналогічних заходів за минулий період часу, виявляють недоліки в цій роботі, ефективність застосування засобів і методів профілактики або ліквідації захворювання. Необхідно знати новітні досягнення науки, науково-технічного прогресу в області епізоотології, паразитології, ветеринарної санітарії і вибрати такі заходи, які дозволять в найбільш короткі терміни з найменшими витратами досягти оздоровлення господарства, водойми.
Плани по господарствам узгоджують з ветеринарним інспектором району і затверджуються керівником господарства, а при карантинних хворобах заходи затверджують на засіданні місцевої державної протиепізоотична комісії. В планах вказують найменування господарства, назву хвороби, метод і терміни оздоровлення, відповідальні організації або особи за оздоровлення та здійснення контролю.
Рекомендується загальна схема планування і проведення протиепізоотичних заходів у рибоводних господарствах. Заходи при карантинних хворобах риб складають окремо на підставі чинних інструкцій.
При завезенні риби з іншого господарства, або з іншої країни проводять профілактичне карантинування. Зазвичай це невелика партія плідників і ремонтна молодь. Обов’язковий карантин для цієї групи зумовлений тим, що від їх епізоотичного благополуччя залежить всі подальші рибоводні процеси і одержання мальків, вирощування цьогорічок, їх зимування і наступне вирощування товарної риби.
Щорічно, незалежно від епізоотичного стану водойм, рибу 3-4 рази піддають ветеринарному огляду та іхтіопатологічному дослідженню при планових весняних та осінніх, а також контрольних обловах). Що передбачено п. 11 розділу № І «Ветеринарно-санітарних правил для рибницьких господарств» (Державного комітету рибного господарства України).
Контрольні облови слід проводити двічі на рік в ІІ та ІІІ кварталах в зв’язку з тим, що на даний період припадає вегетаційний час у рибальстві (температура води вище 12Со).
Необхідно залучати фахівців Держпродспоживслужби до контрольних обловів та епізоотичного обстеження рибоводних господарств, що займаються розведенням та утриманням мальків риби, що відображено в розпорядженні головного державного інспектора ветеринарної медицини в Миколаївській області № 35-р від 07.04.2014.
Окремо слід нагадати спеціалістам Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» - який містить вимоги до вирощування риби:
- Вирощування риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) та континентальному шельфі України дозволяється суб'єктам господарювання за наявності позитивної ветеринарно-санітарної оцінки стану (визначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини) водних об'єктів.
- Якість та безпека живої риби, інших водних живих ресурсів, вирощених у ставках, інших водних об'єктах (їх ділянках), підтверджуються ветеринарним свідоцтвом, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, один раз на рік на всю партію вирощених живої риби або інших водних живих ресурсів.
Що стосується відбору зразків для лабораторних досліджень слід керуватись наступними законодавчими актами.
Постанова кабінету міністрів України від 14 червня 2002 р. N 833 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень». По даній постанові дивимось лише вагу зразка необхідну для досліджень (випробувань) в лабораторії (не вноситься в акти відбору зразків).
Згідно листа Держпродспоживслужби № 11.1.1-5/9644 від 29.07.2022р. постанова не застосовується в частині відбору зразків харчових продуктів, у тому числі риби та рибної продукції.
Наразі прийнято ще такі нормативно-правові акти, які регламентують процедури відбору зразків, а саме:
- наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2018 року № 490 «Про затвердження Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю та Форми акта відбору зразків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2018 року за № 1464/32916; (Можуть прописувати цей наказ тільки лікарі які відбирають продукцію на радіологіє на ринках);
- наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2018 року № 288 «Про затвердження Методів відбору та підготовки зразків для визначення максимально допустимих рівнів певних забруднюючих речовин у продуктах для цілей державного контролю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1039/32491; (токсичні елементи);
- наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2018 року № 289 «Про затвердження Методів відбору та підготовки зразків для визначення максимально допустимих рівнів залишків пестицидів у продуктах рослинного та тваринного походження для цілей державного контролю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 857/32309; (пестициди);
- наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 травня 2019 року № 264 «Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 червня 2019 року за № 608/33579. (мікотоксини).
Лабораторні дослідження риби вітчизняного виробництва з місцевих водойм за показниками проводяться два рази на рік з кожного водоймища під час ветеринарно-санітарної оцінки стану водойм (ветеринарно-санітарна паспортизація. На всіх ставках необхідно проводити обстеження, облови, дослідження з послідуючим отриманням експертиз та видачею ветеринарних свідоцтв, що передбачено планами.
Гідрохімічний моніторинг.
Згідно чинного СОУ – 05.01-37-385:2006 «Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми» пунктом 4.2.6. дослідження (випробування) води передбачено в період облову ставків. В залежності від виду вирощуваної риби чи ікри, від технологічного процесу, скидних вод, басейнів та таке інше передбачені норми показників, які впливають на здоров’я ікри, мальків, розвитку товарної риби і які рекомендовано досліджувати на (ГДК) гранично допустимі концентрації.
Результати (експертиза на воду) повинні вписуватись разом з експертним висновком на рибу у форму №1 на партію риби.
