«Сказ!!! Заходи боротьби та профілактики»
Сказ — це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabiesvirus) із роду Lyssavirus. Характеризується хвороба розвитком вірусного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
Джерелом та резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини м’ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через: укус; подряпину та мікроушкодження шкіри; потрапляння контамінованої збудником сказу слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці та вовки. В Україні головним джерелом збудника сказу у дикій природі є червоні лиси, збудник сказу виявлявся також у кажанів.
Серед свійських тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі; в останні роки збільшилась роль котів, які нерідко мають спільні з лисицями території лову мишей, досить часто хворіють на сказ також заражені сільськогосподарські тварини.
Якщо вас укусила безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Сказ залежно від стадії проявляється, наступними симптомами:
Початкова стадія (триває до п’яти днів): наявні сліди від укусів; гризуть місце укусу; ласкаві, примхливі, насторожені одночасно; слабкий апетит; їдять неїстівне; слинотеча; блювота.
Збуджена стадія (2–3 дні): агресивні; збуджені; нападають; намагаються утекти; гризуть землю; їдять неїстівне; конвульсії; блювота; параліч; косоокість.
Паралітична стадія (2–4 дні): виснаження; повний параліч; смерть.
Що робити із твариною, підозрілою на сказ
