Благодатненська громада
Миколаївська область, Первомайський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Про виділення збудника сибірки тварин

Дата: 11.10.2022 16:12
Кількість переглядів: 78

Арбузинським управляння Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області інформує, що відповідно до Звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та місті Києві від 10.10.2022 № 001497 п.м./22 із патологічного матеріалу від ДРХ (коза), що належить фермерському господарству    «Лукачівка     ЕКО»     (вул. Степова     17-а,  с. Вільховець, Обухівського (Богуславського) району Київської області) при бактеріологічних дослідженнях виділено збудник сибірки (Bacillus anthracis).

    Сибірка  -  гостре,   особливо   небезпечне   інфекційне захворювання  всіх  видів сільськогосподарських,  домашніх і диких тварин,  а також людей, яке спричиняється мікробами Bac.anthracis. Хвороба перебігає у надгострій,  гострій і підгострій формах,  а у свиней - переважно в локальній ангінозній формі. У хутрових звірів сибірка виникає як кормова інфекція.

     Збудник сибірки  належить  до  числа  аеробних   споротвірних  мікробів і існує у вигляді двох основних форм: вегетативній, тобто  у  вигляді  бацил,  які  мають  форму  палички  з  прямими,   ніби  обрубленими  кінцями  і  споровій.  Вегетативна  форма в організмі  інфікованої тварини може утворювати "капсулу".

     Потрапивши в   грунт,   за   сприятливих   умов  (температура  зовнішнього середовища не нижче 12 (град.) збудник утворює  спору.  У  споровій  формі  він  може перебувати в грунті необмежений час,  лишаючись  життєдіяльним   і   зберігаючи   патогенність.   Грунт,  заражений  бацилами  сибірки,  тривалий  час  (70  і більше років) залишається  збудником  інфекції  для  сприйнятливих  тварин   або людини.

     Основним джерелом  сибірки  є  хвора  тварина,  яка   виділяє збудника  в  зовнішнє  середовище  з  сечею,  фекаліями,  молоком, кров'янистими виділеннями ще до того,  як  з'являються  характерні клінічні ознаки.

     У чутливих до сибірки тварин захворювання переважно перебігає в септичній формі.  У свиней - у вигляді серозно-геморагічного або некротичного запалення лімфатичних залоз,  зіва і глотки (локальна форма).

      Відповідно до вимог Інструкції про заходи профілактики та боротьби з сибіркою тварин, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України від 25 січня 2000 р. № 4, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 березня 2000 р. за № 136/4357 комплекс заходів проти сибірки включає:

     - профілактичну  імунізацію всього сприйнятливого поголів'я і убезпечення тварин від зараження;

     - у  випадку  виникнення захворювання - здійснення своєчасної  діагностики, оповіщення          місцевих органів  санітарно-епідеміологічної  служби про підозру на захворювання або  захворювання тварин  на  сибірку  для  організації  та  проведення  протиепідемічних заходів,  карантинування неблагополучних пунктів,  ізоляції  і  ліквідації  епізоотичного  вогнища,  знищення  шляхом  спалювання  забрудненої  збудником  продукції,  трупів тварин,  що  загинули від сибірки або вимушено забиті,  інактивації збудника  в  приміщеннях, на обладнанні і контамінованій території;

     - передзабійний   огляд   тварин   і    ветеринарно-санітарну експертизу  продуктів  забою,  у випадку вимушеного забою тварин - обов'язкове проведення лабораторних досліджень.

    Профілактичні  щеплення  сприйнятливих  тварин   проти сибірки проводять:

     - в  стаціонарно  неблагополучних  пунктах,  де   з   моменту
останнього  захворювання  тварин  сибіркою  ще  не минуло 5 років,
дорослу велику рогату худобу,  овець, кіз, коней щеплюють два рази
на рік з інтервалом 6 місяців: навесні перед вигоном на пасовище і
восени - при постановленні на стійлове утримання.  Хутрових звірів
щеплюють з 3-місячного віку один раз на рік;

     - дорослих тварин в усіх останніх пунктах,  сприйнятливих  до сибірки, один раз на рік;

     - молодняка великої рогатої худоби  -  після  досягнення  ним 3-місячного віку, а потім, чере,з 6 місяців, - ревакцинацію;

     - ягнят щеплюють у віці  3  місяці  і  повторно  ревакцинують через 3 місяці;

     - свиней - з 6-місячного  віку  один  раз  на  рік  тільки  в господарствах,  де  практикується  вільно-вигульне  або табірне їх утримання;

     - оленів і верблюдів - з 6-місячного віку один раз на рік;

     - коней - з 9-місячного віку один раз  на  рік  (в  особливих випадках - з 3-місячного віку).

        В господарствах,  розміщених на загрозливій території, обов'язковій  вакцинації  підлягають  усі тварини,  що надійшли до  господарства.   До   загального   стада   їх   допускають    після  карантинування не раніше, ніж через 14 днів після щеплення.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь