Шляхи поширення та заходи щодо обмеження раку картоплі
Рак картоплі (Synchytrium endobioticum (Schilbersky)Persival) є одним з небезпечних карантинних захворювань картоплі, який згідно переліку шкідливих організмів, затвердженим наказом Міністерством аграрної політики України, відноситься до списку А-2 (карантинні організми, обмежено поширені в Україні). Його збудник - гриб Synchytrium endobioticum P.
Найхарактерніша ознака захворювання — утворення наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці, рідше на стеблі, листках і квітках. Корені ніколи не уражуються. Нарости, що утворюються під землею — білого кольору, на надземних частинах рослин — зелені. Наприкінці вегетації картоплі нарости темніють та загнивають. На заражених бульбах ракові утворення розвиваються і в сховищах, якщо урожай вирощений на зараженій ділянці.
Розповсюдження раку картоплі в природних умовах дуже повільне. Найчастіше рак картоплі поширюється із зараженими бульбами або бульбами стійких сортів, що мають на своїй поверхні часточки зараженого ґрунту, з іншим рослинним матеріалом, вирощеним на зараженій ділянці. Знаряддя обробітку ґрунту, гній та тара також можуть стати причиною появи нового вогнища.
Рак ніколи не вражає коріння картопляного куща, тому хвороба не можна розпізнати, поки не прийде час викопувати бульби. До осені велика частина інфікованих картоплин згниває в землі, інші псуються вже в перші місяці зберігання, заражаючи навколишні здорові бульби
При занесенні в грунт гриб швидко накопичується і через 2-3 роки вражає більшість рослин картоплі. Бульби стають непридатними до вживання. Особливо рак картоплі шкідливий в сільських господарствах і особистих підсобних господарствах. При беззмінній культурі картоплі і вирощувані сприятливих сортів рак картоплі призводить до повної загибелі врожаю.
Окрім пухлин, відомі і інші форми раку, наприклад листоподібна, при якій сильно розростаються вічки бульби у вигляді скупчення потворних м'ясистих листочків. Паршеподібна форма раку характерна розвитком на поверхні бульби виразок і кірки. Гофрована форма відрізняється сильно зморщеними бульбами. Недобір урожаю в результаті розвитку раку може досягати 40-60%. Іноді раком вражаються столони. Тоді бульби можуть зовсім не утворитись.
Основним заходом боротьби з раком картоплі є виведення стійких сортів. Цей захід успішно здійснюється, оскільки стійкість до раку зустрічається у диких і у культурних видів і є домінантною ознакою. Нині є багато сортів картоплі, стійких до раку (до найбільш поширених рас паразита).
-забороняється ввезення насіннєвого матеріалу картоплі із заражених районів країни, де зареєстровано рак картоплі;
-при ввезенні імпортних партій картоплі проводиться інспектування;
-для вчасного виявлення хвороби проводяться обстеження насаджень картоплі з обов'язковим відбором зразків грунту.
-у зоні ураження раком картоплі знищуються уражені насадження за допомогою спалювання викопаних рослин та дезинфекцією інвентаря;
- знезараження грунту, знищення рослинних решток та бур'янів, дотримання сівозміни, використання тільки сертифікованого садивного матеріалу, чистий пар та глибока оранка.
Рак картоплі, як захворювання, нічим не небезпечний для людини, проте він губить бульби, створює їх непридатними для їжі. Чи не тому, що людині це зашкодить, а внаслідок того що плід втрачає товарний вигляд, гниє, псується.
Якщо на ділянці виявлено хоча б один хворий бульба, необхідно повідомити про це в інспекцію по захисту рослин. Картопля, хвора на рак, ні в якому разі не можна вживати в їжу. Уражені раком кущі разом з бульбами і бадиллям або спалюють, або скидають в яму глибиною не менше метра і засипають хлорним вапном (як варіант – заливають формаліном або гасом).
