Прийміть дитину у родину...
Коли дитина оточена любов’ю, відчуває сердечне тепло і турботу батьків та на світ дивиться радісними очима - у неї щасливе дитинство...
Та, на жаль, є діти, які зростають без атмосфери любові, родинного затишку, взаєморозуміння. І кожна дитина-сирота чекає, що одного дня добрі, лагідні люди заберуть її у свою сім'ю...
Прийміть дитину у родину – це не просто гарне гасло... Це крик душі кожної дитини-сиротини, дитини, позбавленої батьківського піклування. У більшості з нас є батьки, рідні та близькі люди, з якими легше долати труднощі. Сирота ж позбавлена цієї життєвої підтримки. Вона самотня, зневірена, пригнічена...
Кожен з вас може стати надією для таких дітей. Кожен може врятувати їх від самотності, подарувати віру і радість життя. Діти – як соняхи. Ці дивовижні рослини не можуть існувати без сонячного світла, без ніжного дотику його променів. Вони повертають свої голівки назустріч сонцю і вітають його своїм цвітом. Чи знаєте ви, скільки їх так і не відкрившись, засинаючи просять у Бога "Нехай прийде мама". Скільки з них мріє вимовляти це слово, не в думках, а дивлячись у люблячі мамині очі. А, коли вони зустрічають новий день, їхні серця тремтять у надії почути слова "Я- твоя мама!" Не жалійте любові. Любіть усупереч всьому. Хай ці маленькі серця відкриваються для того, щоб черпати у вашій любові добро і віру.
